Товариство допомоги
при хворобі Гантінгтона
Більше інформації у Facebook

Загальне (симптоматичне) лікування

Симптоматичне лікування фокусується на полегшенні симптомів захворювання і поліпшенні життя як пацієнта, так і його опікунів.
Основний нейродегенеративний процес ХГ ще не може бути уповільнений або зупинений, хоча дослідники постійно розробляють нові препарати в цьому напрямку, багато з яких вже мають перспективні результати в (про)клінічних випробуваннях (більше в експериментальних методах лікування).
Однак симптоми захворювання можна значно полегшити і тим самим поліпшити якість життя не тільки пацієнтів, але і їх опікунів. Комплексне лікування хвороби Гантінгтона вимагає оптимально мультидисциплінарної команди – невролога, психіатра, психолога / психотерапевта (на пізніх стадіях захворювання особливо це стосується родичів), логопеда, реабілітолога, дієтолога і соціального працівника, ерготерапевта. Терапія повинна бути підібрана відповідно до того, на якій стадії захворювання протікає захворювання.
На моторні хореатичні симптоми позитивно впливають антидофамінергічні препарати (тобто ті, що блокують функцію дофаміну), що є результатом патофізіології функціональних ланцюгів базальних гангліїв (див. рисунок). Тому зовсім не виключено, що пацієнт з ХГ приймає психіатричні препарати (нейролептики) за неврологічними показаннями, хоча у нього може взагалі не бути психотичних проявів (бачень, голосів, марення), для лікування яких в першу чергу призначені нейролептики.
Патофізіологія базальних гангліїв, умовні позначення: синій – глутаматна (активуюча) передача, чорний – ГАМК (інгібіторна) передача (крім модулюючого дофамінергічного шляху від SNc до путамена), SNc – substantia nigra, pars compacta, GPe – глобус блідий (зовнішній), STN – ядро субталамікус, GPI – globus pallidus internum, SNr – substantia nigra, pars reticularis , Thal – таламус

Антидофамінергічні препарати

Тетрабеназін – пригнічує зворотне захоплення моноамінів (а отже і дофаміну) у кінцевих закінченнях синаптичних нервів шляхом оборотного та короткочасного зв’язування з везикулярним транспортером моноамінів (VMAT).

Нейролептики (рисперидон, оланзапін, кветіапін, галоперидол...) – блокують дофамінові рецептори, особливо позитивним в даному випадку є зниження активності нігростратіальних дофамінергічних нейронів (при цьому вони в основному знижують активність мезолімбічних дофамінергічних нейронів, що використовується для впливу на галюцинації і марення)

Експериментальне лікування
Читати далі
Приєднуйтесь до нашого Товариства! Приєднуйтесь до нас! Більша кількість людей забезпечує нам більший вплив і значимість, зокрема в міжнародних дослідженнях хвороби Гантінгтона. Станьте членом нашого Товариства, незалежно від того, хворієте Ви, Ваш родич або Ви є спеціалістом в цій галузі.